У щотижневій рубриці Запитай у лікаря про хворобу Паркінсона розповість лікар загальної практики сімейної медицини – сімейний лікар амбулаторії №5 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги 2” СМР Малік Людмила Іванівна.
Хвороба Паркінсона – повільно прогресуюче хронічне нейродегенеративне неврологічне захворювання, характерне для осіб старшої вікової групи. Але світова статистика на сьогодні відмічає тенденцію до “омолодження” цієї хвороби і зафіксована велика кількість пацієнтів з хворобою Паркінсона середнього віку.
Належить до дегенеративних захворювань екстрапірамідної моторної системи . Викликано прогресуючим руйнуванням і загибеллю нейронів , що виробляють нейромедіатор дофамін – насамперед у чорній субстанції, а також в інших відділах центральної нервової системи . Недостатня вироблення дофаміну веде до гальмівного впливу базальних гангліїв на кору головного мозку. У разі вчасного діагностування та призначення адекватного лікування пацієнти із хворобою Паркінсона можуть тривалий час продовжувати активне життя. 
Провідними (основними або кардинальними) симптомами є:
- м’язова ригідність ;
- гіпокінезія ;
- тремор ;
- постуральна нестійкість.
Сучасна медицина поки що не може вилікувати це захворювання, проте існуючі методи консервативного та оперативного лікування дозволяють значно покращити якість життя хворих та уповільнити прогресування хвороби.
Існуючі методи лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона можна розділити на наступні групи: медикаментозна терапія, психотерапія, лікувальна фізкультура, хірургічне лікування.
Основу комплексної терапії складає медикаментозне лікування. Воно повинно бути безперервним і пожиттєвим. Є велика кількість ліків, що використовуються при лікуванні хвороби Паркінсона.
Лікування хвороби Паркінсона доволі складне. Лише сімейний лікар або лікар-невролог може підібрати правильну схему лікування, тому в жодному разі хворий не повинен самостійно “призначати” собі ліки чи відміняти їх прийом. Часто хворому необхідно пройти курс стаціонарного лікування, щоб встановити чіткий діагноз та підібрати оптимальну схему терапії. Необхідно пам’ятати, що зменшення дози препарату або відмова від лікування провокують загострення хвороби. Передозування протипаркінсонічних ліків теж дає негативні наслідки, які проявляються, насамперед, появою насильницьких мимовільних рухів.
Також в лікуванні хвороби Паркінсона використовують симптоматичні засоби, оскільки у таких хворих часто виникають порушення сну, депресія, затримка сечі, закрепи, біль та інші розлади – усі ці симптоми піддаються медикаментозній корекції.
Постійний прийом ліків є основою лікування хвороби Паркінсона. Та без психологічної допомоги, лікувальної фізкультури, трудотерапії, правильної організації свого часу, раціонального повноцінного харчування їх ефект буде недостатнім.
Поради людям, хворим на цю недугу:
- Для своєчасного прийому ліків розкладайте таблетки в різні коробочки для ліків.
- Точний час прийому ліків може підказати таймер на годиннику.
- Іноді рекомендується ранішній прийом ліків до вставання з ліжка.
- На все треба мати більше часу: від щоденного туалету до переходу через вулицю.
- Щоб зберегти впевнену ходу носіть зручне взуття: легкі туфлі з невеликим каблуком із м’якого синтетичного матеріалу, щоб пом’якшувати удари при ходьбі.
- При порушеннях мовлення чи утрудненні ковтання практикуйте голосові вправи і тренування м’язів губ і язика.
- Якщо є проблеми з письмом, треба навчитись працювати на комп’ютері.
- Посильна рухова активність має бути постійною.
- Частіше відпочивайте для попередження надмірного стомлення і відчуття безсилля.
- Зберігайте трудову активність і соціальні контакти.
Дотримуйтесь простих профілактичних рекомендацій і будьте здорові!